МінЖКГ очолив Юрій Хіврич
17 червня 2010 р. Верховна Рада України затвердила ("за"- 249 голосів) на посаді Міністра з питань житлово-комунального господарства України кандидатуру Юрія Єгоровича Хіврича. В той же день нового керівника було представлено колективу Мінжитлокомунгоспу. На сьогоднішньому етапі, коли запроваджується реформа житлово-комунальної галузі, на керівних посадах дуже потрібні фахівці високого рівня професіоналізму. Юрій Єгорович має унікальний досвід роботи у сфері житлово-комунального господарства багато років очолював цей напрям у Донецькій облдержадміністрації, працював у Державному комітеті з питань ЖКГ, цього року був призначений першим заступником Міністра у профільному Міністерстві. Уже в якості Міністра Юрій Єгорович розповів нашому журналу про пріоритетні напрями фінансування Загальнодержавної програми реформування галузі та програми “Питна вода України”, а також відповів на низку інших питань.
Юрію Єгоровичу, зараз для обговорення запропоновано проект Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада". Чи містить вона відмінності від Загальнодержавної програми реформування ЖКГ?
Ні, відмінностей немає. Міністерство сьогодні працює над реалізацією Закону України "Про Загальнодержавну программу реформування і розвиток житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки". А програма Президента деталізує виконання тих напрямів, які сьогодні реалізуються, і досягнення тих показників, які заплановані законом. Загальнодержавна програма передбачає порядок і терміни прийняття законодавчо-нормативних документів, необхідних для функціонування галузі. Основними з них є визначення власника будинку і відпрацювання нормативної бази для передачі в управління ОСББ або управляючим компаніям, модернізація одопровідно-каналізаційного господарства, яка передбачає значне скорочення споживання електроенергії та доочищення питної води, модернізація теплопостачальних підприємств, спрямована на економію природного газу та підвищення якості послуг з теплопостачання, проведення енергозберігаючих заходів у мережах зовнішнього освітлення із застосуванням нових технологій та джерел світла, а також підвищення рівня благоустрою в населених пунктах.
Цього місяця було прийнято Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду. На що підуть кошти?
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 № 461 затверджено Порядок використання у 2010 році коштів Стабфонду для реалізації двох загальнодержавних програм. Міністерство як основний розпорядник коштів спрямовує їх розпорядникам нижчого рівня - обласним структурним підрозділам з питань житлово-комунального господарства, а одержувачами бюджетних коштів на безповоротній основі є суб'єкти господарювання державної або комунальної форми власності. Зокрема, фінансування за програмою "Питна вода України" передбачено на рівні 132,84 млн грн. на розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення. За нашими даними, у 260 населених пунктах питна вода за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту. Вирішити цю ситуацію можна шляхом впровадження технологій підготовки питної води, в тому числі на колективних установках її доочищення. Основними критеріями, окрім наявності довідки СЕС про відхилення якості питної води у даному населеному пункті, які висуватимуться до кожного інвестиційного проекту, є: наявність проектно-кошторисної документації, затвердженої в установленому порядку, передбачене співфінансування з місцевого бюджету або іншого джерела і завершення проекту (або етапу проекту) до кінця 2010 року. Зауважу, що без передбаченого співфінансування інвестиційні проекти не розглядатимуться. За рахунок цих коштів можна реконструювати та модернізувати дві водоочисні станції для цілого населеного пункту, в якому нестандартна вода подається всьому населенню (орієнтовна середня вартість 1 об'єкта - 1 млн грн.), а також збудувати 60 колективних установок доочищення, що забезпечуватимуть невеликі населені пункти або дошкільні, шкільні та лікувальні заклади, або частково райони міст (орієнтовна середня вартість 1 установки - 300 тис. грн.). Міністерство очікує, що завдяки таким заходам доступ до нормативно якісної питної води зможуть отримати понад 200 тисяч осіб. Щодо фінансування Загальнодержавної програми реформування, то воно передбачатиметься на такі напрями:
- реконструкція та капітальний ремонт житлових будинків (ремонт або заміна ліфтів, які перебувають в аварійному стані). Передбачена сума 45 млн грн. на умовах півфінансування. За ці кошти можна провести заміну 200 ліфтів (середня вартість 1 пасажирського ліфта 114,6 тис. грн.) або капітально відремонтувати 893 ліфти. Основним критерієм для отримання коштів є енергоефективність. Тобто, якщо відбувається заміна одного типу обладнання іншим, то потрібно порівнювати характеристики енергоспоживання цього обладнання і перевагу віддавати більш ефективному;
- реконструкція централізованих систем водопостачання і водовідведення (у тому числі до 5 % суми на виготовлення проектно-кошторисної документації) - 177,76 млн грн. на умовах співфінансування. З них 30 млн передбачено на енергозберігаючі заходи на насосних станціях (крім станцій першого підйому), розміщених на магістральних водогонах та каналах, що здійснюють транспортування води. В попередні роки при формуванні переліків ці об'єкти "випадали", а вони потребують першочергової уваги;
- енергозбереження, розвиток та реконструкція систем теплопостачання - 178 млн грн. на умовах співфінансування;
- благоустрій територій районних центрів та малих міст в частині переоснащення мереж зовнішнього освітлення - 50 млн грн.;
- оснащення житлового фонду засобами будинкового обліку та регулювання споживання теплової енергії - 80 млн грн.
Також передбачено фінансування централізованих заходів, зокрема 41 млн грн. – на погашення бюджетної кредиторської заборгованості (довідка подається станом на 1 липня). Однак Міністерство ставить жорстку вимогу: там, де погашатиметься кредиторська заборгованість, повинна погашатися й дебіторська. Це зроблено з метою поліпшення структури бюджетного балансу, уникнення судових позовів. Часткове погашення за кредитами та лізинговими платежами планується у розмірі 25 млн грн., порядок буде погоджено найближчим часом міжвідомчою комісією, яка вже створена. Цього року вперше держава допоможе упорядкувати ті будинки, де вже створені та функціонують ОСББ. Зокрема, увага приділятиметься енергозбереженню, тобто утеплення, вхідна група, заміна вікон, заміна внутрішніх мереж. Наголошуємо, що ці кошти насамперед йтимуть ОСББ, які мають свідоцтво про реєстрацію, тоді інші матимуть стимул для створення у вигляді фінансування у наступних роках. Так, на заходи з технічного переоснащення та капітального ремонту житлових будинків (зданих в експлуатацію до 1 січня 1989 року) передбачено суму в 110 млн грн. Надання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, що передбачають встановлення засобів обліку споживання води громадянам, які отримують передбачені законодавством пільги, компенсації та субсидії з оплати холодної та гарячої води, заплановано у сумі 20 млн грн. Очікується, що ці заходи сприятимуть зниженню рівня споживання води на 30 %. Окремо 45 млн грн. передбачено на проекти з технічного переоснащення ліфтового господарства житлових будинків ОСББ. Орієнтовна сума на ремонт одного ліфта - 34 тис. грн.
Як саме планується фінансувати ремонти в ОСББ?
ОСББ сьогодні не отримуватимуть коштів. Розпорядником бюджетних коштів виступає обласне Управління житлово-комунального господарства. Саме вони разом з ОСББ складають кошторис - чи то встановлення будинкового приладу обліку, чи ремонт ліфта або даху, це приблизно 120-130 тис. грн. на один будинок. Далі УЖКГ проводить тендер, знаходить підрядника, який виконуватиме роботу, а ОСББ контролює виконання робіт, підписує акт приймання, а вже Управління платитиме кошти. Ми повинні знати, що ці кошти будуть використані правильно, і мати з кого спитати. Все, що буде відремонтовано і поставлено в будинку, все буде передано на його баланс. Це внутрішньобудинкове обладнання, і мешканці цього будинку мають ним опікуватися.
Чи є якісь критерії та особливості розподілу бюджетних коштів?
Так. Усі основні критерії викладені у постанові, а перелік необхідних документів за кожним напрямом наведено в інформаційному листі Мінжитлокомунгоспу від 21.06.2010 № 7/8J6233, який розіслано у регіони та розміщено на веб-сайті Міністерства. Хотілося б наголосити, що місцева влада зобов'язана передбачати співфінансування кожного з проектів. Окрім того, обов'язковою є наявність регіональних та місцевих програм щодо забезпечення населення якісною питною водою в достатній кількості, регіональних програм модернізації систем теплопостачання та схем теплопостачання, що передбачено відповідними законами. Це є підставою для розгляду будь-якого проекту. Є також декілька порад щодо вибору об'єктів, які подаються на фінансування. Перше. Не треба "влазити" у довгострокові та дорогі проекти, потрібно зосередитися на тих, які можна реалізувати до кінця цього року. Друге. Обов'язкове співфінансування. Міністерству подаються документи, що засвідчують співфінансування за рахунок місцевого бюджету або власних коштів підприємства. Як співфінансування можуть бути розглянуті навіть довідки минулого року, якщо робота над проектом була розпочата в минулому році (наприклад, виготовлення проектної документації). Було дуже багато питань, чи можуть бути розпорядниками коштів міські ради, підприємства чи ОСББ. Міністерство вважає, що однозначно ні. Замовником і розпорядником коштів виступає обласне Управління житлово-комунального господарства, оскільки вони є підзвітними Міністерству, і ми наступного року перевірятимемо ефективність використання бюджетних коштів.
Якими темпами Україна готується до нового опалювального сезону?
У середньому житлово-комунальне господарство готове до наступного осінньо-зимового періоду на 30 %. Деякі регіони готуються краще, деякі гірше. Але попереду ще два місяці, тож я думаю, що у вересні ми зможемо говорити про нормальну готовність. Однак існують дві дуже серйозні проблеми, які можуть впливати на нормальний початок опалювального сезону. Перша - це заборгованість із заробітної плати в галузі. За звітними даними регіонів, станом на 1 червня заборгованість із виплати заробітної плати мали 482 підприємства галузі на суму 163,96 млн грн. З початку 2010 року заборгованість збільшилася на 46,0 млн грн. Найбільша заборгованість на підприємствах міськелектротранспорту, що викликає численні збурення в трудових колективах цих підприємств. Якщо ми не ліквідуємо цієї заборгованості, це може негативно позначитися на подальшій роботі підприємств. Друга - це стан розрахунків за спожиті енергоносії в минулому опалювальному сезоні. НАК "Нафтогаз України" вимагав погасити 80 % заборгованості до 1 червня, однак і досі деякі регіони цього не зробили. Якщо до 1 жовтня вся заборгованість не буде погашена, регіони просто не зможуть увійти в опалювальний сезон. Газу їм не дадуть. Щодо нарощування загального боргу підприємств галузі при нарахуванні пені та штрафів на суми заборгованості, чи буде вирішуватися це питання? Міністерство сьогодні працює над цим питанням. Нарахування штрафних санкцій передбачено типовим договором на постачання енергоносіїв, тому ми підготували не лише новий варіант типового договору, а й проект закону, який передбачає списання нарахованих сум пені та штрафів, а їх сьогодні в галузі 760 млн грн. Ми повинні звільнити наші підприємства від такого тягаря, який не закладений ані в тарифах, ані в собівартості послуги. Однак цей документ узгоджується з іншими міністерствами та відомствами дуже важко.
Чи підтримуєте Ви встановлення єдиної ціни на газ для підприємств теплокомуненерго та населення, яке використовує його для опалення?
Про це йдеться вже декілька років. Саме різна ціна спричинила руйнацію систем централізованого опалення в багатьох містах України. Це явна дискримінація тих мешканців, які отримують централізовані послуги теплопостачання. В багатьох країнах Європи роздрібна ціна на газ (для фізичних споживачів) є навіть більшою за ту, яка передбачена для теплопостачальних підприємств. Щоправда, це питання дуже заполітизоване, тому говорити, що протягом найближчого року таке станеться, мабуть зарано. Це більше питання НАК "Нафтогаз України"
Чи планує Міністерство проводити політику підтримки вітчизняного виробника?
Безумовно. Ми підтримує той досвід який є в Донецькій області. Там задіяні промислові підприємства регіону і є позитивні результати при заміні котельних, мереж. Тому орієнтуватимемося на вітчизняного виробника, це та основа, яка нам необхідна.
Чи матиме розвиток ініціатива попереднього уряду щодо впровадження тимчасової адміністрації на комунальних підприємствах-банкрутах?
Ми вважаємо, що це не зовсім законно J вводити державних керуючих на підприємствах комунальної власності. Там є власник - орган місцевого самоврядування. Якщо менеджер несправляється зі своїми обов'язками, то міняйте його. Якщо ми сьогодні поставимо на таке підприємство свого керуючого, то ми повинні нести відповідальність за якість наданих послуг. Іноді це практично неможливо, особливо без участі місцевої влади. Потрібно змінити управлінські підходи, розробляти фінансові плани для підприємств на рік, щоб місцева влада розуміла, в яких обсягах підприємству потрібне фінансування або
зміна тарифної політики.
Розмову вела Лариса Федорченко
Біографічна довідка
Юрій Єгорович Хіврич народився 29 травня 1949 р. у м. Єнакієве Донецької області. Має дві вищі освіти: у 1971 р. закінчив Комунарський гірничоJметалургійний інститут за фахом гірничий інженер, а у 1998 р. - Донецький державний університет за спеціальністю економіст-менеджер. Має ступінь кандидата наук з державного управління. З 1976 до 1982 р. був головою Вуглегірської міської ради, м. Єнакієве Донецької області, потім до 1989 р. обіймав посаду заступника та першого заступника голови виконкому Єнакіївської міської ради. З 1989 до 1994 р. перебував на посаді голови Єнакіївської міської ради. Управлінський досвід, отриманий за ці роки, дав змогу Юрію Єгоровичу керувати житлово-комунальним комплексом області, де він до 2001 р. очолював Управління житлово-комунального господарства Донецької ОДА, а з 2001 до 2004 р. обіймав посаду заступника голови Донецької облдержадміністрації. Професійність та наполегливість сприяли тому, що в 2004 р. Юрій Хіврич був призначений першим заступником Голови Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, а у 2010 р. знову обійняв посаду першого заступника, але тепер вже Міністра з питань житлово-комунального господарства України. Має нагороди та почесні звання: "Заслужений працівник сфери послуг України" (1999); Медаль "10 років незалежності України" (2001); Нагрудний знак "Почесний працівник житлово-комунального госпо дарства України" ІІ ступеня (2004); Нагрудний знак "Почесний працівник житлово-комунального господарства України" І ступеня (2007); Нагрудний знак "Державна служба України "За сумлінну працю" (2009), а також Подяку Президента України (2010).
